Русская старина (журнал)/1870 изд. 2 (ДО)/001/Письма Мавры Ег. Шепелевой, в замужстве Шуваловой, к цес. Елизавете. 1727—1728 гг.

Письма Мавры Ег. Шепелевой, въ замужствѣ Шуваловой къ цес. Елисаветѣ. 1727—1728 гг.
авторъ М. Е. Шувалова
См. Оглавленіе. Дата созданія: 1727. Источникъ: Журналъ «Русская Старина». Томъ I — СПб.: Типографія И. Н. Скороходова, 1870.

[403]

Письма Мавры Егоровны Шепелевой къ цесаревнѣ Елисаветѣ Петровнѣ.
1727—1728 гг.

Мавра Егоровна Шепелева, впослѣдствіи жена фельдмаршала гр. Петра Ивановича Шувалова, — род. въ 1708 ум. 1759 г. Эта женщина во всю жизнь, съ ранней молодости, была одною изъ наиболѣе близкихъ особъ къ цесаревнамъ, дочерямъ Петра I. Въ 1727 году она сопровождала старшую его дочь, Анну Петровну, въ городъ Киль, куда герцогъ Голштинскій вынужденъ былъ отправиться въ іюлѣ того года вслѣдствіе интригъ кн. Меншикова. Отсюда Мавра Егоровна посылала свои незатѣйливыя грамотки въ Петербургъ къ цесаревнѣ Елисаветѣ Петровнѣ. Письма эти, относясь къ малоизвѣстному [404]эпизоду въ исторіи дѣтей Петра Великаго, именно эпохѣ пребыванія его дочери въ городѣ Килѣ (гдѣ Анна Петровна умерла 4 мая 1728 г.) — имѣютъ нѣкоторый интересъ и значеніе; притомъ документы эти характеризуютъ личность Мавры Егоровны, игравшей впослѣдствіи, уже при императрицѣ Елисаветѣ, — важную роль. Она имѣла весьма большое вліяніе, и, какъ свидѣтельствуютъ современники (см., между прочимъ, отзывъ о вей Позье, «Русск. Стар.» изд. перв. т. I-й стр. 90, изд. второе стр. 67), не всегда хорошее, на императрицу Елисавету.

Нѣсколько писемъ М. Е. Шуваловой (Шепелевой) напечатано нами въ статьѣ: «Ближніе люди императрицы Елисаветы въ письмахъ своихъ къ государынѣ». (Арх. истор. юридич. свѣдѣній о Россіи изд. Н. В. Калачова 1861 г. кн. IV стр. 68—69).

Въ печатаемыхъ нынѣ письмахъ мы сочли не безъинтереснымъ сохранить правописаніе подленниковъ, разставя лишь знаки препинанія. Ред.

1) Всемілостівѣішая государыня цесаревна, матушка моя. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, въ добромъ здравьі. Ещешъ данашу, что завътря будітъ къ намъ Бішевына і прінцесы маленкоі прінцъ і станутъ жить внізу. Ещешъ данашу, что у насъ марозі очень велікі, і такъ холодно, что бешубі нельзя хадить, Інова вашему высочеству писать не імѣю, точію остаюсь вашему высочеству веръная ваша раба Мавра Шепелева. 1727 году, октября 27 день, Кіль.

2) Всемілостівѣішая государыня царевна. Дерзаю я ваша высочество трудіть моімъ недастоінімъ пісмомъ, внадежді вашева высочества высокоі комне мілості. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромъ здравьі; інова я вашемъ высочеству доношенія писать не імѣю; точію остаюсь со всякімъ решпехътомъ, вашего высочества поданеішая раба і веръная до смерті своеі Мавра Шепелева.

1727 году ноября 30 день, Кіль.

3) Всемілостівѣішая государыня цесаревна і матушка моя. Благодарствую за вашу высокую мілость, что ізволілі меня удастоіть своіимъ мілостівымі пісмімі; і впредь прашу, дабы я не оставлена была вашеі высокоі мілості матеръліноі; данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромъ здравьі. Ещешъ данашу, что сестріца ваша езділа всаняхъ по Кілі, і люді все дівавалісь русъскімъ санямъ! Поздравляю я васъ царскою мізою, і желаю я вамъ тамъ веселитца; інова вамъ пісать не імѣю, точію остаюсь веръная ваша раба і дочь і кузына Мавра Шепелева.

P. S. Ещешъ данашу, что у насъ былі балі черезъ день, а последъноі былъ балъ у графа Басовыца[1]; і танцавалі мы тамъ до [405]десятова чесу утра, і не удаволілісь вкомнатахъ танцвать, такъ сталі польскоі танцавать (въ) поварні і впогребе два гароді пошту (?), і все дамі кілскія также танцавалі, а графіна Кастель, старая лѣтъ 50, охотніца веліка танцавать, і перетанцавала всѣхъ дамъ, маладіхъ перетанцавала. Ещешъ данашу, что Бішоб сотера мѣръ[2] дурнея танцуітъ покоініка Бышова, а прінце Августе[3] і не спрашіваі.

Ежели вашему высочеству не въ противномъ повдравить съ кавалеріею Александра Борысеча[4].

4) Всемілостівѣішая государыня цесаревна. Благодаръствую за вашу мілость, что Ізъволілі меня бедъную удостоіть своімъ пісмомъ, и въпредь прошу, дабы я бедъная незабвѣнна была вашеі высокоі мілості. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромь здравьі; данашу я вашему высочеству, что у насъ Фіръстінъна Элізабетъ, сестра Бышова, і смужемъ своімъ і прінцеса Амалія прінцеса Элізабетъ слова слова[5] Бышовъ покойнікъ ліцомъ, і асанка такая, і пахотка, і смехъ, і зубы, а велічіною такъ веліка, какъ ваша гофъмеістеріна, італичка[6] таковаяже. А мужъ еіо[7] слова слова Мамоновъ талья і такъ же толстъ і ліцомъ находітъ немного на нево, і ходітъ онъ въ беломъ алоніцкомъ тарыке, а кафтаны і камзолі носытъ прусскія; кавалерыя на немъ рудажолтовая; чіну ему у прускаго караля енаралъ-маіоръ, а фреілиненъ за него такъ толста, что полторы Марьі Міхаіловні, — ліцомъ очень находітъ на Маръфу Каліцу[8]; камаръ юнфоръ за нею такъ веліка какъ Маръфа Столетова, а прінцесою Амаліею одна гофъ меістерына на камаръ юнфоръ і ета камаръ юнфоръ походітъ очень на девъку Марыніну, котора жіла у фреіленъ Глікъ, я чаю ежелі бы вы ізволілі увидіть замужную прінцесу Элизабетъ, істіно бы вы внеіо влюбілісь, потому что слова слова Бішовъ і лутче сто расъ прінцесы Амалі[9]; а мы у ніхъ подъневалісь подъвы я у за мужной а фреіліненъ Басовыцова[10] нова у Амалі стара Басовыцова дочь наша у замужноі, а Прасковья Васильевна у Амаллі і самоі ту лутче замужная. А у прінцесы Амалі барада [406]такая, какъ у Еіхлера у нашева; інова вашему высочеству доношеаіа пісать неімѣю, точію остаюсь веръная ваша раба і дочь Мавра Шепелева.

Пісалі мы еті пісмі вѣчеръ, потому что вдень некалі[11].

Поздравляю я ваша высочество сновою с фреіленою, с нашею бывшеі Камаръкова.

Не упустила я етова, тобъ вамъ обовсомъ не отпісать.

1727 годъ, декабря 6 і 7 дня Кіль.

5) Всемілостівѣішая государыня цесаревна. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромъ здравьі; ещешъ данашу, что поехали отъ насъ прінцесы севодьні. Ну істіно, матушка цесаревна, не могу боле похвалбі боле напісать о замужной прінъце[12], что істіно боле всемъ преізашла обехъ своіхъ сестровъ, і я такъ внеіо влюбілась і цесаревна сама сію лутче любітъ чемъ техъ двухъ; пасталя і учлива іласкава; ізволь посматреть на Бішова потретъ, то і она. Інова вашему высочеству данашенія писать не імѣю; точію остаюсь веръная ваша раба і дочь Мавра Шепелева.

1727 году, декабря 11 дня, Кіль.

6) Всемілостівѣішая государыня цесаревна і матушка моя. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, въ добромъ здаровьі, інова ражденоі прінцъ[13] слава богу въ добромъ здаровьі, только крішітъ. Данашу я вашему высочеству, что у насъ севодьні все ляні (пьяни?); болѣ давасить нечаво неимѣю, точію остаюсь вѣръная ваша раба і дочь і кузына МАВРА ШЕПЕЛЕВА.

А какъ раділа ваша сестрица, то трожді палілі ісъ пушекъ, іезділі па улицамъ трубачі і політавдры, і потомъ прішлі все кавалеры і дамі поздравлять; а какъ будутъ крестить, то я вашему высочеству отпішу обо въсемъ, какъ будітъ і каво станутъ переменятъ чіни — а надѣюсь, что многихъ станутъ переменятъ чіни, і надѣюсь, что будітъ Бышевіна къ намъ.

Кіль, февраля 12 дня, 1728 году.

7) Всемилостівѣішая государыня цесаревна і матушка моя. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромъ здаровьі. Данашу я вашему высочеству объцеремоні: сперъва шлі камаръ юнъкары і гофъ юнкары, потомъ неслі камеръгеры балдахіну, а іменно: Беръхольцъ, Старкъ, Гілденкругъ, Цеіхъ[14]; подбалдахіною неслі на [407]падушкі прінца два таінія совѣтиіковъ а іменно: Клоізеляемнъ да Басовычь[15]; тоі же падушкі пріколота была каруна салмазамі; па бакамъ шлі, по праву руку Авдотья Ильінішна[16]; полеву сторону графъ Бонша[17]; шлеіфъ неслі ланть латратіті человѣка; за цесаря[18] сталъ Бішовъ; за імператора[19] прінцъ Августъ; за каралеву шветцкую[20] и за васъ сталла Басовыца жена. I какъ вошлі церковь, то заіграла музыка і дамы шлі по своемъ ранъгамь; і какъ акрестіті, то палілі ізъ 131 пушкі і преслі цесаревні, а цесаревна ізволіла лежать пребагатомъ уборе, і въ тоіже комнаті сталла Камбель потъ балдахіною. Потомъ жаловалі въ чіні Брімера шлосъ хопъ манъ[21]; Вахъмейстеръ оборъ егаръ меістеръ[22]; Кетенъ, бурхъ-камаръгеръ[23] и Басовычь маладоі тітуляръной камаръгеръ,[24] отгерцуховоі стороні, а у цесаревні сталъмейстеръ Кулубарсъ камаръ юнкаръ і Самароковъ камаръ юнкаръ; Шуваловъ — гофъ юнкаръ[25]. Старъкова жена — дамъ донера, — Есина камаръ пажеі. Інова вашему высочеству данасітъ нічаво не імею, точію остаюсь веръная ваша раба і дочь Мавра Шепелева. Кіль, февраля 19 дня, 1728 году.

Дамі все былі в робахъ. Ещешъ данашу у графа Бонду сынъ умеръ. Еще два дні будітъ банкетъ, то я вашему высочеству на претбудушеі почті пісать.

Сообщ. И. А. Чистовичъ.

Примѣчанія править

  1. Графъ Бассевичъ, тайный совѣтникъ, президентъ тайнаго совѣта (Берхгольцъ IV, 108).
  2. Въ сотера мѣръ, т-е. въ сто разъ.
  3. Братъ принца-епископа.
  4. Александръ Борисовичъ Бутурлинъ — первый, по времени, любимецъ цесаревны Елисаветы Петровны.
  5. Точь въ точь.
  6. Талія.
  7. Князь Ангальтъ-Цербстскій, отецъ Екатерины II.
  8. Марѳа Данилова, карлица, бывшая при комнатахъ Анны Петровны въ С.-Петербургѣ. Голик. VII, 398.
  9. Приписано на полѣ другой рукой, вѣроятно рукой герцогини Анны Петровны: Маврушка солгала, принцеса Аналия лутче замужной, толко барада у Амаліи гусже.
  10. Дѣвица Бассевичъ, дочь графа Бассевича.
  11. Некогда.
  12. Принцессѣ Елисаветѣ.
  13. Карлъ-Петръ-Ульрихъ — впослѣдствіи императоръ Петръ III.
  14. Берхгольцъ, авторъ извѣстнаго дневника, сдѣланъ былъ каммергеромъ въ день обрученія герцога съ принцессою Анной Петровной 4 ноября 1724 года. Старкъ — неизвѣстенъ изъ дневника Берхгольца. Гюльденкрокъ въ бытность голштинскаго герцога въ Россіи находился при немъ и въ 1725 году произведенъ былъ въ каммеръ-юнкеры съ оставленіемъ въ должности секретаря кабинетныхъ и военныхъ дѣлъ (Берхгольцъ, IV, 159). Вѣроятно, по случаю бракосочетанія герцога, онъ произведенъ былъ въ каммергеры.
  15. Бассевичъ былъ съ герцогомъ въ Россіи.
  16. Авдотья Ильинишна — мама царевны Анны Петровны.
  17. Полагаемъ, что графъ Бонде, упоминаемый въ дневникѣ Берхгольца.
  18. Цезарь — германскій императоръ.
  19. Вѣроятно императора Петра II.
  20. Королева шведская.
  21. Брюммеръ много разъ упоминается въ Дневникѣ Берхгольца въ качествѣ шведскаго полковника, въ 1724 г. 24 ноября сдѣланъ былъ каммергеромъ голштинскаго двора (Берхгольцъ IV, 108). Впослѣдствіи Брюммеръ былъ воспитателемъ Петра III. Новую должность его Шлоссъ хопъ манъ — читаемъ шлоссъ гауптманъ.
  22. Вахмейстеръ, графъ, шведскій каммергеръ, упоминается въ дневникъ Берхгольца.
  23. Кеттенбургъ въ 1725 г. произведенъ былъ изъ пажей въ каммеръ-юнкеры голштинскаго двора (Берхгольцъ IV, 159).
  24. Молодой Бассевичъ — меньшой сынъ тайнаго совѣтника Бассевича.
  25. Петръ Спиридоновичъ Сумароковъ (отецъ поета) и Шуваловъ были каммеръ-пажами при императрицѣ Екатеринѣ I и, вѣроятно, при бракосочетаніи Анны Петровны отчислены въ ея штатъ (Голик. Дѣянія Петра Великаго, Т. X, 400).