Страница:1870, Russkaya starina, Vol 1. №1-6.pdf/411

Эта страница была вычитана


кая, какъ у Еіхлера у нашева; інова вашему высочеству доношеаіа пісать неімѣю, точію остаюсь веръная ваша раба і дочь Мавра Шепелева.

Пісалі мы еті пісмі вѣчеръ, потому что вдень некалі[1].

Поздравляю я ваша высочество сновою с фреіленою, с нашею бывшеі Камаръкова.

Не упустила я етова, тобъ вамъ обовсомъ не отпісать.

1727 годъ, декабря 6 і 7 дня Кіль.

5) Всемілостівѣішая государыня цесаревна. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромъ здравьі; ещешъ данашу, что поехали отъ насъ прінцесы севодьні. Ну істіно, матушка цесаревна, не могу боле похвалбі боле напісать о замужной прінъце[2], что істіно боле всемъ преізашла обехъ своіхъ сестровъ, і я такъ внеіо влюбілась і цесаревна сама сію лутче любітъ чемъ техъ двухъ; пасталя і учлива іласкава; ізволь посматреть на Бішова потретъ, то і она. Інова вашему высочеству данашенія писать не імѣю; точію остаюсь веръная ваша раба і дочь Мавра Шепелева.

1727 году, декабря 11 дня, Кіль.

6) Всемілостівѣішая государыня цесаревна і матушка моя. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, въ добромъ здаровьі, інова ражденоі прінцъ[3] слава богу въ добромъ здаровьі, только крішітъ. Данашу я вашему высочеству, что у насъ севодьні все ляні (пьяни?); болѣ давасить нечаво неимѣю, точію остаюсь вѣръная ваша раба і дочь і кузына МАВРА ШЕПЕЛЕВА.

А какъ раділа ваша сестрица, то трожді палілі ісъ пушекъ, іезділі па улицамъ трубачі і політавдры, і потомъ прішлі все кавалеры і дамі поздравлять; а какъ будутъ крестить, то я вашему высочеству отпішу обо въсемъ, какъ будітъ і каво станутъ переменятъ чіни — а надѣюсь, что многихъ станутъ переменятъ чіни, і надѣюсь, что будітъ Бышевіна къ намъ.

Кіль, февраля 12 дня, 1728 году.

7) Всемилостівѣішая государыня цесаревна і матушка моя. Данашу я вашему высочеству, что іхъ высочество, слава богу, вдобромъ здаровьі. Данашу я вашему высочеству объцеремоні: сперъва шлі камаръ юнъкары і гофъ юнкары, потомъ неслі камеръгеры балдахіну, а іменно: Беръхольцъ, Старкъ, Гілденкругъ, Цеіхъ[4]; подбалдахіною неслі на падуш-

  1. Некогда.
  2. Принцессѣ Елисаветѣ.
  3. Карлъ-Петръ-Ульрихъ — впослѣдствіи императоръ Петръ III.
  4. Берхгольцъ, авторъ извѣстнаго дневника, сдѣланъ былъ каммергеромъ въ день обрученія герцога съ принцессою Анной Петровной 4 ноября 1724 года. Старкъ — неизвѣстенъ изъ дневника Берхгольца. Гюльденкрокъ