Светляки, светляки, светляки (Бальмонт)/1916 (ДО)

Кристаллъ
3. «Свѣтляки, свѣтляки, свѣтляки…»

авторъ Константинъ Дмитріевичъ Бальмонтъ (1867—1942)
См. Оглавленіе. Изъ цикла «Кристаллъ», сб. «Ясень». Дата созданія: 1916, опубл.: 1916. Источникъ: Бальмонтъ, К. Д. Ясень. Видѣніе Древа. — М.: Издательство Некрасова К. Ф., 1916. — С. 133—136..



[135]



3.

Свѣтляки, свѣтляки, свѣтляки,
И свѣтлянки, свѣтлянки, свѣтлянки.
Свѣтляки—на травѣ червяки,
И свѣтлянки—летучки—обманки.
Свѣтляковъ, свѣтляковъ напророчь,
И свѣтлянокъ, свѣтлянокъ возжаждай.
Будешь жить всю Иванову ночь,
Быть живымъ такъ сумѣетъ не каждый.
Свѣтляки, свѣтляки, свѣтляки,
10 И свѣтлянки, свѣтлянки, свѣтлянки.
О, какая безбрежность тоски.
Если-бъ зиму, и волю, и санки.
Я скользилъ бы въ затишьи снѣговъ,
И полозья такъ звонко бы пѣли,
15 Чтобъ навѣкъ мнѣ забыть свѣтляковъ,
И свѣтлянки бы мучить не смѣли.