[Фармаце́втика см. фармація.
Фармацевти́ческій]. Фармацевтическія правила. Фармаце́втъ [м., нѣм. Pharmazeut], аптекарь, провизоръ, аптекарскій ученикъ, кто занимается фармаціей. Фармація [поль. farmacja, нѣм. Pharmazie, греч. φαρμαχεία], фармаце́втика [ж.] наука о распознаваніи, заготовленіи и приготовленіи лѣкарствъ. [См. фармаколитъ].