[109-110]
Ири́дій, ири́дъ м., [лат. iridium], весьма твердый, бѣловатый металлъ, находимый обычно въ сплавѣ съ осміемъ и вмѣстѣ съ платиной. Ири́діевый, ири́довый, къ металлу иридію относящійся. Ириди́стый, содержащій примѣсь иридія.