[693]Олови́на ж. црк. и олъ м. сикеръ, всякій хмельной напитокъ, кромѣ вина винограднаго; брага, пиво, мед. Ащѣ кто ко алтарю принесетъ вмѣсто вина сикеру, си есть оловику, да извержется, Требн. Вина же и олу поскуду да будетъ ему. || Олови́на, нвг. пск. твр. гуща, барда, дрожди; осадки и остатки браги, пива или квасу. Олу́й м. стар. пиво, брага; отъ этого офенск. ола́ха, ала́ха, пиво.