[1525-1526]
[Эˊво влгд. нвг. Оп.], э́восе, э́вондѣ, э́вона, э́вонка сѣв. вост., [эвонкась, эвочка. пск. твр. Опд.], [э́воно влгд. прм. тмб., э́вонъ нвг. прм., э́вотъ нвг. Оп.] мѣстм. укзт. вотъ гдѣ, тутъ, здѣсь. Эвосе лежитъ! Эвоносе гдѣ они ѣдутъ! ярс. Эвось куда шушунъ закинули! тмб. Эвотъ подъ лавкой топоръ! нвг. [Ср. эва].