[1277-1278]
Ево́ндѣ прм., е́воно тмб., е́вонока, е́вонося, е́вонка, е́вося, [э́вося] ипр. вонъ гдѣ, вотъ, тутъ, здѣсь гляди́; иногда въ видѣ изумленья. Евона гдѣ летитъ! Евонка на что пошолъ! [Ср. е́ва].