[311-312]
Бреква́теръ м. англ. молъ, насыпь, плотина, гребля, запруда въ морѣ, для удержанія напора волнъ на рейдъ или гавань; бурестой, волноломъ, за́тишь, зату́лье, за́стень, оплотъ.