[177-178]
Безпрію́тный, безприча́льный, безприста́нищный, бездомокъ, бездо́мный, безкро́вный, безприти́нный, безпритульный. Безпрію́тность ж. состояніе безпріютнаго, недостатокъ крова. Безпрію́тникъ м. —ница ж. у кого нѣтъ пріюта, пристанища; странникъ, чужедомъ, шатунъ. Безпрію́тствовать, безпрію́тничать, скитаться безъ крова, пріюта, бродить.