Прови́нція ж. фрнц. губернія, область, округъ; уѣзд. Жить въ провинціи, не въ столицѣ, въ губерніи, уѣздѣ. При Петрѣ у насъ были провинціи, уѣзды. Провинціа́льный, къ провинціи относящійся. Провинціальный секретарь, чиновникъ 13 класса. Провинціа́лъ м. провинціа́лка ж. живущій не въ столицѣ, житель, губерніи, уѣзда, захолустія.
ТСД2/Провинция/ДО
| ← Провинтить | Провинция / Провинція | Провинчивать → |
 Словникъ: Про. Источникъ: т. 3 (2-е изд., 1882), с. 489 ( сканъ · индексъ ) |