[239]Позыба́ть, позы́бнуть стѣну, покачнуть, потрясти въ основаніи. || Позыбай дитятю, покачай въ зыбкѣ. Позыбаться, позыбнуться, покачаться, поколебаться. И стояти намъ за свое отечество, безъ всякого позыба́нія, стар. Соблюлъ къ вамъ, государемъ, правду свою, безъ всякою позыбанія, стар. По́зыбь и па́зыбь ж. зыбь, пологая, круглая волна безъ вѣтра, отъ раскачки, послѣ бури. Позыбе́ть, стать зыбкимъ, шаткимъ, ненадежнымъ.