Осіява́ть, осія́ть что, освещать сіяньемъ, обдавать яркимъ свѣтомъ, лучами солнца, луны, огня. Лицо его осіялось радостію, просіяло. Все небо осіялось сполохами. Осіява́ніе ср. дл. осія́ніе окнч. дѣйств. по глаг.
| ← Осистый | Осиявать / Осіявать Толковый словарь живого великорусскаго языка Владиміра Даля | Оскабливать → |
 Словникъ: Ор. Источникъ: т. 2 (2-е изд., 1881), с. 720 ( сканъ · индексъ ) |
[720]Осіява́ть, осія́ть что, освещать сіяньемъ, обдавать яркимъ свѣтомъ, лучами солнца, луны, огня. Лицо его осіялось радостію, просіяло. Все небо осіялось сполохами. Осіява́ніе ср. дл. осія́ніе окнч. дѣйств. по глаг.