[138]Будора́жить, бутора́жить кого, полошить, тревожить, беспокоить, волновать, мутить; приводить въ безпорядокъ, держать въ тревогѣ; —ся, тревожно и безпокойно суетиться. Полно народъ будоражить, успокойся. Птица взбудоражилась, хорекъ въ курятникѣ. Не могъ добудоражиться его, добудиться и вызвать. Опять буранъ забудоражилъ. Все избудоражили, перерыли. Безъ толку набудоражили. Побудораживъ, да угомонись. Пожаръ всѣхъ перебудоражилъ, всю ночь пробудоражились. Разбудоражился, не уймешь. Будора́жникъ м. —ница ж. будора́га, будора́жка об. будора́жливый, безпокойный, тревожный, шумливый и суетливый человѣкъ, никому не дающій покоя. Будора́хнуть что, кур. шарахнуть, бросить, кинуть съ грохото́мъ; || ухнуть, набу́хать, налить вдругъ невмѣру. Будора́жина ж. будоры́жина, колъ, тычокъ, торчокъ, тычинка.