Страница:Энциклопедический лексикон Плюшара Т. 1.djvu/252

Эта страница была вычитана


 АЗБ— 236 —АЗБ 

чіе письменъ Греческихъ, Славянскихъ, Русскихъ и Латинскихъ, представлены въ слѣдующей таблицѣ:

Греческія. Славянскія. Русскія. Латинскія.
η и и, е e
ι ї и, і i
υ ѵ и y
αι е е, э æ
ει ї и, і i
οι и и, е, э œ
αυ аѵ ав au
ευ еѵ ев, эв eu, ev
ου ꙋ, оу у u
β в в, б b
θ ѳ ѳ, т th
κ к к, ц c
φ ф ф ph, f
ξ ѯ кс x
ψ ѱ пс ps
р р rh
γγ нг нг ng

Сверхъ того означалось въ Греческомъ письмѣ густое придыханіе (ʽ), но какъ сего придыханія нѣтъ въ языкѣ Русскомъ, то Греческія слова, начинающіяся онымъ (въ Латинскомъ языкѣ буквою h), въ Русскомъ начинаются послѣдующею гласною. По отсѣченіи притомъ Греческихъ родовыхъ окончаній (ος, ης, ις, ον и т. п.), изображались Греческія слова въ Церковно-Славянскомъ письмѣ слѣдующимъ образомъ: ὕμνος, ѵ҅́мнъ (hymnus), ἥρος, и҅ро́й (heros), ὑάκινθος, и҅аки́нѳъ (hyacyntus); ἀκαδήμεια, акади́міа (academia), βιβλιοθήκη, вивліо́ѳика (bibliotheca); aὐτοκέφαλος, а̑ѵтоке́фалъ; πνεῦμα, пне́ѵма (pneuma); ἀποθήκη, апоѳи́ка (apotheca); ψαλμὸς, ѱало́мъ (psalmus), βάλσαμον, ва́лсамъ (balsamum); ποιητὴς, піи́та или піѝтъ (poëta); ποιήμα, піи́ма (poëma); βάρβαρος, ва́рваръ (barbarus) и т. д. По сей орѳографіи пишутся въ Русскомъ языкѣ всѣ слова, заимствованныя изъ священныхъ и церковныхъ книгъ; какъ-то: Митрополитъ, Евангеліе, паннихида, пресвитеръ, символъ, анаѳема, ехидна, кимвалъ, тетрадь; нѣкоторыя даже съ Греческимъ окончаніемъ: клиросъ, саккосъ, ирмосъ, синедріонъ, синтаксисъ, и т. п. — Слова же Греческія, перешедшія въ Русскій языкъ чрезъ Латинскій и другіе языки Западной Европы, пишутся сообразно съ правописаніемъ Латинскимъ, по вышеизложеннымъ правиламъ; напримѣръ: академія, аптека, бальзамъ, библіотека, герой, драма (не драмма), экзаметръ, гидрографія и идрографія, гипотеза и ипотеза; гіацинтъ, диѳирамбъ, цимбалъ, лабиринтъ, планета, поэзія, поэтъ, поэма, теорія и ѳеорія, фантазія, фениксъ, характеръ, экономія, энтузіасмъ, ямбъ, и проч. Греческая буква η и въ этомъ случаѣ иногда изобряжается Русскою и; напримѣръ: Химія, эѳиръ, и н. др. Нѣкоторыя слова употребляются двояко; напримѣръ: ѳеатръ, означая вообще мѣсто дѣйствія, позорище, ѳеатръ свѣта, и театръ, мѣсто представленія; сцена и скинія и т. п. Иныя измѣнились въ окончаніяхъ и главныхъ корняхъ своихъ отъ частаго употребленія; напримѣръ: музыка (μουσικὴ), монастырь (μοναϛήριον), известь (ἀσβέϛης), параличъ (παράλυσις), псалтырь (ψαλτήριον), школа (σχολὴ), налой (ἀναλόγιον), крылосъ вмѣсто клиросъ (κλῆρος), и т. п.

III. Теперь изложимъ правописаніе иностранныхъ собственныхъ именъ. — 1. Названія земель, областей, рѣкъ, городовъ и т. п. новѣйшей Географіи пишутся различнымъ образомъ, а именно: а) Важнѣйшія изъ такихъ наименованій пишутся сообразно съ Латинскимъ именемъ оныхъ; напримѣръ: Германія, Италія, Аравія, Данія, Норвегія, Галлія, Голландія, Голстинія, Гельвеція, Британнія, Испанія (Hispania, а не Гишпанія), Пруссія, Австрія, Сицилія, Валахія, Алзація, Баварія, Силезія, Турингія, Франконія, Бранденбургія, Медіоланъ, Неаполь, Везувій, и т. п. б) Другія