| АЗБ | — 236 — | АЗБ |
чіе письменъ Греческихъ, Славянскнхъ, Русскихъ и Латинскихъ, представлены въ слѣдующей таблицѣ:
<Таблица 1>
Сверхъ того означалось въ Греческомъ письмѣ густое придыханіе ('), но какъ сего придыханія нѣтъ въ языкѣ Русскомъ, то Греческія слова, начинающіяся онымъ (въ Латинскомъ языкѣ буквою h), въ Русскомъ начинаются послѣдующею гласною. По отсѣченіи притомъ Греческихъ родовыхъ окончаній (ος, ης, ις, ον и т. п.), изображались Греческія слова въ Церковно-Славянскомъ письмѣ слѣдующимъ образомъ: ѵрѵод, ѵмиъ (Ьупшив), ^ойн;, нрон (Ьегов), ѵахіѵ-Ѳос. , ѴДКННДЪ (ЬуасіпіЬш); акаЫциіа , ДКДДИДШ (асагіетіа), ^ЛлоЦх^ кикліб-ДИКД (ЬіЫіоіЬеса); аѵгохе<раЛоХ, Зѵтокс-фдлъі тіѵеѵиа, ПНСѴЛІД (рпеита); алсо&ухц, ДПОДИКД . (ароіЬеса); уаЛиЬд , і|гдл6<МЪ (рзаітш), (кіЛваиоѵ, КДЛСДМЪ (Ьаігшпит); пщг^, пІИТД или пііітъ (роёіа); хоіуиа, гіІИМД (роёта); ^ар^а^оч, Кіркдръ (Ьаг-Ьагиз) и т. д. По сей орѳографіи пишутся въ Русскомъ языкѣ всѣ слова, заимствованныя изъ священныхъ и церковныхъ книгъ; какъ-то: Митрополить, Евангеліе, паннихида, пресвитеръ, символь, анаѳема, ехидна, кимваль, тетрадь; нѣкоторыя даже съ Греческимъ окончаніемъ: клиросъ, саккось, ирмосъ, синедріонъ, синтаксисъ, и т. п. — Слова же Греческія, перешедшія въ Русскій языкъ чрезъ Латинскіе и другіе языки Западной Европы, пишутся сообразно съ правописаніемъ Латинскимъ, по вышеизложеннымъ правиламъ; напримѣръ: академія, аптека, бальзамъ, библіотека, герой, драма (не драмма), экзаметръ, гидрографія и идрографія, гипотеза и ипотеза; гіацинть, диѳирамбъ, цимбалъ, лабиринтъ, планета, поэзія, поэтъ, поэма, теорія и ѳеорія, фантазія, фениксъ, характеръ, экономія, энтузіасмъ, ямбъ, и проч. Греческая буква η и въ этомъ случаѣ иногда изобряжается Русскою и; напримѣръ: Химія, эѳиръ, и н. др. Нѣкоторыя слова употребляются двояко; напримѣръ: ѳеатрь, означая вообще мѣсто дѣйствія, позорище, ѳеатръ свѣта, и театръ, мѣсто представленія; сцена и скинія и т. п. Иныя измѣнились въ окончавіяхъ и главныхъ корняхъ своихъ отъ частаго употребленія; напримѣръ: музыка (иоѵоіхі;), монастырь (иоѵа-ЪІрюѵ), известь (оа/Кдо)» параличь (яа$а-Лѵвіе), псалтырь (уаЛгурюѵ), школа (ахоЛу), налой (аѵаЛбуюѵ), крылось вмѣсто клирось (хЛ^оо) , и т. п.
III. Теперь изложимъ правописавіе иностранныхъ собственныхъ именъ. — 1. Названія земель, областей, рѣкъ, городовъ и т. п. новѣйшей Географіи пишутся различнымъ образомъ, а именно: а) Важнѣйшія изъ такихъ наименованій пишутся сообрзно съ Латинскимъ именемъ оныхъ; напримѣръ: Германія, Италія, Аравія, Данія, Норвегія, Галлія, Голландія, Голстинія, Гельвеція, Британнія, Испанія (Hispania, а не Гишпанія), Пруссія, Австрія, Сицилія, Валахія, Алзація, Баварія, Силезія, Турингія, Франконія, Бранденбургія, Медіолань, Неаполь, Везувій, и т. п. б) Другія
