Страница:Гильфердинг А.Ф. - Венеты.djvu/58

Эта страница не была вычитана


въ связи съ образованіемъ тѣхъ поселеній венетовъ или генетовъ ? Каппадокіи, о которыхъ упоминаютъ Страбонъ, Помпоній, Мела и Плиній. Но при чтеніи армянскаго историка нельзя, кажется, не прійти къ убѣжденію, что въ оригиналѣ Маръ-Анасъ-Катины говорилось просто о прибытіи царя Вахарашака въ ?сіану, слова же, что впослѣдствіи этотъ край занятъ былъ переселенцами Булгара-В?да и т. д., прибавлены Моисеемъ Хоренскимъ, ибо все это мѣсто имѣетъ вполнѣ характеръ пояснительнаго примѣчанія, вставленнаго въ текстъ.


61) Страб. ХII, 3 § 8: ??(птоѵаі <Гі, г tVaj Лгу и хо »У ’Eyeroi's d m>tqr>,____ оѵ*

ydQ diixvvafrtti if uat yvv ’Лу<тоѵ( tv zp Ли<рІ.<суоуІц; оi i}i хыццѵ iv T<t> -^yiuXiS ipttoi a/olyovs «яд Лиаат^ешс SUxovaay?? и проч. Изъ послѣднихъ словъ ?жно, кажется, заключить, что въ этой послѣдней деревнѣ (см. выше, примѣч. 47) всего долѣе удерживалась память объ энетахъ.


62) Можно бы указать, въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ жили эти энеты или венет?, нѣсколько именъ, напоминающихъ славянскіе звуки, какъ напр. гомеровскую Кромну,(!) Загору(!) (??Zаущоу, Zауш $«) въ Пафлагоніи (нынѣ гора Загра на югъ отъ Кидроса), Блаэна,(!) названіе плодородной мѣстности въ Пафлагоніи у подошвы горы Онассиса, Страб. XII, 3. § 40, (сравн. слав. корен. блана, блѣна,(!!) равнина) и т. д., но нельзя рѣшить, не принадлежали ли эти слова и какому-либо изъ туземныхъ арійскихъ нарѣчій. Также слишкомъ опасно бы было относить къ славянскому корню тѣ имена, которыя Страбонъ (тамъ же, § 25) приводитъ въ подтвержденіе показанія Меандрія о каппадокійскихъ энетахъ (см. выше, примѣч. 63). «Съ этимъ обстоятельствомъ (т. е., что энеты нѣкогда жили въ Каппадокіи), говоритъ онъ, согласуется по видимому то, что вся Каппадокія близъ Галиса (нынѣшняго Кизиль-Ирмакъ), сопредѣльная съ Пафлагоніей, употребляетъ оба языка и полна пафлагонскихъ именъ, какъ-то Багасъ и Біасасъ и Айніатесъ, и Ратотесъ и Зардокесъ и Тибіосъ, и Гасись и Олигасисъ и Манесъ».(!!!) Здѣсь Страбонъ, очевидно, принималъ древнихъ жителей Пафлагоніи, энетовъ, за коренныхъ пафлагонцевъ и доказывалъ прежнее присутствіе энетовъ въ Каппадокіи тѣмъ, что тамъ, кромѣ каппадокійскаго языка (принадлежавшаго, кажется, къ семитическому корню), употреблялся и пафлагонскій. Дѣйствительно, имена, которыя онъ приводитъ, большею частію сходны съ именами, встрѣчающимися у разныхъ народовъ ѳракійскаго племени, въ составъ котораго входили, безъ сомнѣнія, и пафлагонцы; впрочемъ, въ нѣкоторыхъ изъ этихъ именъ, быть можетъ, слышится и славянскій звукъ.


63) Онъ написалъ, кромѣ извѣстныхъ намъ его сочиненій о походахъ Александра Македонскаго и объ Индіи, книги о парѳянахъ (?Лag&txd), объ аланахъ (?Аіаѵіхй), о Виѳиніи (?flifl-uмха). Самъ онъ былъ родомъ изъ Никомидіи и при императорѣ Адріанѣ правилъ Каппадокіею.


64) Е?стаѳій въ примѣчаніяхъ къ Діонисію Періегету (стих. 378): ??т>}ѵ rft 'Evtriav уѵѵ (йѵ Віуітісіу (рлціѵ, ха$-6ті х«і '.4q$iuv6( (у 8п ’Evfroi noyfaarxts 4у хихй 'Aaavgioѵ{ хаі dnontQaaayztt tig Еѵ(Ноя>іг, ухнуту п(6; ПйЗп

ту яощиф, хаі xfi imxoiQiy уХшЩ BfPtzoi is то о то Ігі dvzi 'Еуітшу xhjtZo ѵхы.... Фвві tfe uvtovs II Еѵетшѵ пуму uyS^Sy Jaiatnov xutAytcfrat, ot яогЦвятс, <Jf tv тіур коХіііш, (is т$у Еѵцшпчѵ іуѵуоѵ. *АІЛоь St ія тшѵ нити fiutpXayoyiuy 'Еуі-Т<Зу кѵгоѵ? ту у той1 уіуоѵі д(£аѵ (“Axtiy rpatsi, tpviova ІюХцусѵ nlUiv?)&(vzo$ fttui Tijy T^oiaf (йанпу и проч.


65) Онъ объѣзжалъ берега Чернаго моря и отдавалъ о своемъ плаваніи отчетъ императору Адріану; онъ старался между прочимъ собирать, въ видахъ политическихъ, свѣдѣнія о Воспорскомъ царствѣ по случаю кончины тамощняго царя Котиса (въ 132 г.). Вотъ, кажется, прямой источникъ свѣдѣній Арріана о венетахъ и о сказаніяхъ, существовавшихъ на счетъ перехода ихъ изъ Азіи въ Европу.


66) 1270 годъ считаемся началомъ, 744 годъ концомъ великаго завоевательнаго