Народные русские сказки (Афанасьев)/Ворона и рак

Народные русские сказки
Ворона и рак : № 73
Из сборника «Народные русские сказки». Источник: Народные русские сказки А. Н. Афанасьева: В 3 т. — Лит. памятники. — М.: Наука, 1984—1985.

73

Летела ворона по-над морем, смотрит — рак лезет; хап его и понесла в лес, чтобы, усевшись где-нибудь на ветке, хорошенько закусить. Видит рак, что приходится пропадать и говорит вороне:

— Эй, воро́но, воро́но! Знав я твого́ батька и твою матір — славні люди були!

— Угу! — ответила ворона, не раскрывая рта.

— І братів і сестер твоїх знав, що́ за добрі люди!

— Угу!

— Та вже хоч вони і гарні[1] люди, а тобі не рівня. Мені здається, що й на світі нема розумнішого над тебе.

— Эге! — крякнула ворона во весь рот и упустила рака в море.


Примечания

  1. Хорошие (Ред.).